У якому віці купувати дитині перший смартфон або телефон і чи варто взагалі це робити

Як тільки смартфони з’явилися у дорослих, як тільки на цих гаджетах з’явився інтернет і всілякі додатки, відразу ж до досягнень технічного прогресу потягнулися дитячі ручки: від пухких дитячих, до чіпких підліткових.

images (8)

Чи потрібен вашій дитині смартфон?

Можу посперечатися, що ваше чадо у свої два з хвостиком вже спритно управляється зі смартфоном. Причому, малюк не просто тицяє пальчиком по екрану, а вже усвідомлено натискає на потрібні іконки. І природно, перед батьками зараз стоїть досить непросте питання – з якого віку дитині варто купувати смартфон. Я навмисно не вживаю вирази «мобільний апарат». Мова йде саме про смартфон – модний, недешевий, з великою кількістю функцій і цікавих «фішок».

Час змін: думка з боку

Часи змінюються, а з ними змінюються і запити. Сучасні підлітки все більше занурюються у світ планшетів, смартфонів та інших гаджетів. Приміром, за даними аналітиків компанії Nielsen, американські підлітки у віці від 12 до 17 років становлять поки не велику, але швидкозростаючу групу користувачів смартфонів: від 33% у 2011 до 58% в 2012 році. Мабуть, в реаліях нашої країни ситуація не сильно відрізняється. Аналітичне агентство Piper Jaffray стверджує, що приблизно 48% американських користувачів підліткового віку є власниками «яблучних» гаджетів, а більше 21% опитаних віддали перевагу пристроям на Android.

Але експерти з безпеки невблаганні. На їх думку, дітям до досягнення 11 років не слід обзаводитися навіть звичайною «дзвонилкою». Телефон з доступом в інтернет і камерою – небажаний гаджет для підлітків, які не досягли 13 років. Ну а власне смартфон не варто купувати своїй дитині до досягнення нею 15-16 років.

А ось компанії-виробники на суворих експертів уваги не звертають і активно пропагують думку, що дитина просто не може обійтися без їхньої продукції. Приміром, один виробник зазначив, що його нова модель ноутбука прекрасно лежить на колінах дитини. А водонепроникний і протиударний корпус цього гаджета просто створений для розсіяних малюків, які не відрізняються особливою ощадливістю до новомодних пристроїв.

Власне, можна зрозуміти обидві протиборчі сторони. Адже з одного боку смартфон – це не тільки даремний серфінг, але й необхідні в сучасному світі знання. Швидкість, з якою дитина освоює нові технології, дуже висока. Першокласник може набагато швидше розібратися в смартфоні, ніж середньостатистичний дорослий з технічною освітою. І якщо надати дітям доступ до мобільних пристроїв, можна заздалегідь підготувати їх до життя в світі, закони якого визначаються розвитком цих самих технологій. Батьки, які не дозволяють дітям контактувати з гаджетами, ризикують позбавити дитину шансу швидко адаптуватися до світу IT.

Але з іншого боку …

Купити своїй дитині смартфон – значить особисто «розв’язати їй руки» і дозволити не вчитися. Ну, який підліток захоче сидіти над косинусами і тангенсами, коли можна в будь-який момент пройти черговий рівень улюбленої гри, поспілкуватись з друзями або знайти кілька цікавих додатків для свого гаджета.

Турбота про дитину або потурання власним комплексам?

Якщо вже купувати телефон для свого чада, то тільки найкращий (дорогий, статусний, красивий). Така думку – далеко не рідкість на різних форумах (як правило, жіночих), де батьки намагаються методом соц. опитування вирішити, що саме дарувати дитині: звичайний телефон або суперстильний смартфон. Аргументом на користь дорогих «дзвонилок», як правило, стає той факт, що нібито без навороченого гаджета малюк в суспільстві однолітків буде виглядати неповноцінно. А навіщо ж, мовляв, з ранніх років псувати йому психіку? І батьки купують найкраще, причому, найчастіше, на шкоду сімейному бюджету. Дитина щаслива, всі задоволені. Але якщо копнути глибше? .. Дорогі батьки, а чи не зі своїми комплексами, випадково, ви боретеся? Чи не свої страхи проектуєте на підлітка? Телефон для першокласника – це засіб зв’язку з рідними, не більше того. Гаджет для підлітка 10-15 років – це серфінг в інтернеті і віртуальне спілкування. Смартфон, яким би він не був, не повинен ставати засобом самоствердження. Так чому ж ви програмуєте у своєму чаді завідомо помилкові цінності?

Читайте: розвиток дітей дошкільного віку

«Якщо вже купувати телефон для свого чада, то тільки найкращий (дорогий, статусний, гарний)»

Далі, ще один аспект, який турбує батьків – це своєрідний «відхід від реальності» і залежність від гаджетів. Дитині часто стає простіше спілкуватися з друзями у віртуальному світі, їй легше зайти черговий раз на Twitter або ВКонтакте, ніж вийти в двір і просто сказати «Привіт!» одноліткам. Батьки б’ють на сполох, намагаються методом батога і пряника вирішувати проблему, звертаються за допомогою до психологів чи знову відкривають звичний форум і строчать: «Моєму синові / дочці крім смартфона нічого не потрібно! Що робити?! ».

Не відкрию Америку, якщо скажу, що якщо дитину виховують вовки, він виросте вовченям. Поява залежності від смартфона часто криється в батьківській неуважності. Ви замислювалися, як буде вести себе підліток, якщо його мати, замість того, щоб банально приділити йому увагу, сама не відривається від смартфона і кожні 10 хвилин відправляє повідомлення? Як дитина зможе адаптуватися в соціумі за межами рідного дому, якщо його батько, прийшовши з роботи, до пізньої ночі сидить за комп’ютером, а за весь вечір виголосить, в кращому випадку, пару слів? Діти копіюють вашу поведінку і проектують на себе вашу модель світу. Тому, перш ніж купувати своїй дитині дорогий гаджет, подумайте, а чи впораєтеся ви з такою відповідальністю? Звинувачувати оточуючих, сучасні технології та саму дитину набагато легше, ніж знайти недоліки в собі.

Купити не можна почекати

Новомодний смартфон, на думку психологів, школяру (6-15 років) фактично ні до чого. Адже крім серфінгу в інтернеті під час шкільних занять або проходження чергового рівня популярної іграшки, нічого корисного він робити зі смартфоном не буде. А як може стати в нагоді в житті проходження гри Angry Birds, не знає ніхто. Дитина, до речі, може втратити дорогий гаджет. Найчастіше так і відбувається: 1 з 5 школярів втрачає телефон приблизно раз на 2 місяці. Крім того, смартфон у дитини можуть банально вкрасти. Ось вам ще один плюс відсутність дорогого пристрою – підліток не стане мішенню злочинця.

У більшості батьків загальноприйнято чомусь спрощувати вирішення проблем. Припустимо, син заявив, що без смартфона з’являтися в класі соромно. Так навіщо намагатися переконати дитину, що він не буде виглядати «лохом» без модного пристрою? До чого розбиратися в причинах появи інфантильності, комплексів і стадного почуття? Навіщо намагатися допомогти? Адже простіше все списати на «у дітей так прийнято» і вирішити проблему грошима.

Всі розповіді про те, що через відсутність смартфона малюк в загальній зграйці буде виглядати «білою вороною», надумані. Тому що мода швидкоплинна, а цілком прості способи «облажатися» завжди під рукою. Якщо дитина не лідер по суті, якщо вона слабка і пасує перед однокласниками, то ніякий, навіть найдорожчий і новомодний смартфон її не врятує. Можливо, це звучить трохи жорстко, але це так.

І так, я вважаю, що звичайний телефон, то саме мобільний пристрій з функцією прийому дзвінків і відправлення sms, дитині однозначно необхідний. Починаючи з того віку, коли ви вирішите відпускати його погуляти одного, без нагляду. А як ви ставитеся до теми виховання дитини в епоху сучасних технологій, які зараз так бурхливо розвиваються?



Tags: , , , ,

Category: Психологія

Коментарі (0)

Залишити коментар