Симптоми і лікування апендициту

Живіт болить … Лікарі радять нам ніколи не лікувати біль у животі самостійно, погрожуючи нам моторошними наслідками самолікування. Давайте з’ясуємо, які ж симптоми найпопулярнішого хірургічного захворювання — апендициту.
Апендицитом називають запалення червоподібного відростка сліпої кишки — апендикса. Запалення викликають гноєтворні мікроби, які потрапляють в апендикс з потоком крові або лімфи. Причиною захворювання можуть послужити також неперетравлені залишки їжі, що закупорюють просвіт червоподібного відростка. У залежності від стадії хвороби апендицит поділяють на катаральний (простий), флегмонозний і гангренозний.

Симптоми хвороби

Сигналом початку захворювання служить біль. Спочатку біль не має чіткого місця розташування — хворому здається, що болить весь живіт. Але проходить 5-6 годин, і біль концентрується в правій нижній  ділянці живота. Я хотів би звернути вашу увагу на такий нюанс: апендикс у всіх розташований по-різному, такі особливості будови тіла, і від його положення залежить місце локалізації болю. Якщо положення відростка нормальне — болить у правій нижній ділянці, якщо відросток розташований високо, болить справа майже під ребрами, якщо апендикс відігнутий то, хворий відчуває біль в області попереку, а якщо відросток опущений вниз, болить в області тазу і над лобком.
Крім болю хворого може турбувати блювота, іноді пронос — якщо запалення відростка викликає скупчення рідини в кишці. Язик часто обкладений білим нальотом. Положення тіла вимушене, оскільки хворий шукає найменш хворобливий стан: найчастіше відчувається деяке полегшення, лежачи на правому боці або на спині. Будь-яке спонтанне напруження м’язів — сміх, кашель — різко підсилюють біль. Якщо ви трохи знаєте анатомію, можна спробувати обережно (!!!) промацати живіт хворого: у правій нижній частині живота будуть помітно напружені м’язи, а хворий буде відчувати біль при пальпації. На цій стадії необхідно терміново викликати швидку допомогу і госпіталізувати хворого.

Розвиток апендициту

Лікар визначить форму апендициту — простий апендицит характеризується запаленням червоподібного відростка. Температура тіла трохи підвищена, зазвичай не більш як 37,5 С.
Якщо болі не дуже сильні, нудоти і блювоти немає (таке трапляється нерідко) хворий не поспішає звернутися до лікаря. І тоді простий апендицит переходить у флегмонозний форму. Сам червоподібний відросток наповнюється гноєм, на його поверхні виникають виразки. Через виразки запалення починає поширюватися на тканини, що оточують відросток — стінки кишки, очеревину. На цій стадії хворого турбують болі, що посилюються при напрузі м’язів живота, у худих людей запалений відросток можна навіть промацати, він буде нагадувати щільний валик.
У найгірших випадках флегмонозний апендицит переходить в гангренозну форму. У цій стадії наповнений гноєм відросток поширює запалення на всю черевну порожнину. Проте, хворі помічають, що  біль пройшов — це пояснюється тим, що загинули нервові клітини запаленого червоподібного відростка. На місце болю приходить погіршення загального стану. Адже тепер в запальний процес втягнута вся черевна порожнина. Інтоксикація організму стрімко наростає, хворий відчуває дивну ейфорію, пульс тримається на рівні 100 ударів на хвилину (у нормі 65-70), шкіра бліда, рухатися важко, живіт роздутий.
Якщо хворому не надана допомога, запалений апендикс проривається — цей момент дуже болючий для хворого, гній розливається по черевній порожнині і життя хворого виявляється під загрозою через загальне зараження крові. Я розповідаю вам всі ці жахи, щоб переконати вас як можна швидше звернутися за медичною допомогою, якщо вас турбує біль у животі.

Діагностика апендициту

Апендицит досить складно визначити — симптоми змінюються в залежності від розташування відростка, та й лікар позбавлений можливості «заглянути» до хворого в живіт. Традиційно апендицит діагностують, грунтуючись на даних аналізів крові і сечі — в крові збільшується кількість білих кров’яних тілець, а в сечі з’являється білок. Але цим діагностика апендициту не обмежується.
Рентген при апендициті роблять рідко — це більш характерно для дітей. На рентгені можна лише виявити каловий камінь, що закупорив отвір червоподібного відростка. Для визначення гострого апендициту використовують УЗД. Якщо причина болю не в апендиксі, відросток практично не видно на УЗД, а якщо він запалений, відросток буде видно, як трубка діаметром близько 7 мм, а навколо нього лікар побачить скупчення рідини.
Інший вид діагностики — комп’ютерна томографія. КТ теж дає зображення збільшеного відростка, видно також змінені тканини кишечника і очеревини.
Побачити запалений апендикс на власні очі дозволяє лапароскопія. У черевній стінці робиться маленький розріз, в який вводиться оптоволоконна трубка з відеокамерою на кінці. Це самий достовірний метод діагностики.

Лікування апендициту
Якщо хворий поступає в стаціонар, страждаючи від болю, ВІДРАЗУ його ніхто не потягне на операційний стіл. Це пов’язано з тим, що під симптоми апендициту можуть маскуватися інші хвороби, наприклад, запальні процеси в нирках, у жінок — запалення статевих органів. Тому лікарі деякий час спостерігатимуть за розвитком хвороби, зберуть аналізи і тільки потім зроблять висновок про необхідність оперативного втручання. Якщо поставлений діагноз «гострий апендицит», лікування буде оперативним. Операція з видалення апендикса проводиться двома способами: традиційно і ендоскопічно.
При традиційній операції над запаленим відростком робиться розріз завдовжки 8-10 см. Хірург розрізає м’язи, оглядає відросток, і, якщо навколишні його тканини не запалені, апендикс видаляють, а отвір у кишці в місці прикріплення апендикса, зашивають.
При ендоскопічній операції в живіт пацієнта вводять тонку трубку з камерою. Лікар бачить зображення на моніторі. Інструменти вводять через спеціальні отвори і видаляють відросток під постійним візуальним контролем. При ендоскопічній операції розрізи дуже невеликі, післяопераційний період проходить набагато легше і швидше. Сучасна хірургія настільки хороша, що пацієнта з не ускладненим апендицитом виписують на наступний день після операції. Якщо відросток все ж розірвався і почався перитоніт, доведеться повести в стаціонарі приблизно тиждень. У ці дні хворий буде внутрішньовенно приймати антибіотики, які допоможуть організму боротися з розвитком інфекції. Коли пацієнт тільки поступив у стаціонар з підозрою на апендицит, лікар відразу призначить йому антибіотики (цефазолін, цефантрал, еритроміцин та інші) — це необхідно для попередження розвитку інфекції після операції.
Я хотів би уточнити для всіх ще і такий момент. Що відбувається, якщо хворий потрапив на операційний стіл, лікар зробив розріз і виявив, що апендикс не запалений? Лікар, швидше за все, все-таки видалить червоподібний відросток, щоб запобігти розвитку апендициту в майбутньому.
Жодної спеціальної дієти після видалення апендикса звичайно не потрібно.

Проявляйте турботу за своїм здоров’ям і не нехтуйте медичною допомогою при будь-яких болях і нездужаннях. Своєчасне звернення до лікаря допоможе уникнути багатьох небажаних наслідків.

Опис, діаностика та лікування  хвороб на mdovidka.com

 



Tags: , ,

Category: Краса і Здоров'я

Коментарі (0)

Залишити коментар