Про «темну сторону» бігу

Ми завжди говоримо про біг як про ефективний спосіб привести своє здоров’я і вагу в порядок. Але мало хто замислюється про те, що у занять бігом є і зворотна сторона. Саме про неї ми і поговоримо сьогодні.

medium_5436665460

Ближче до 30 люди замислюються про своє здоров’я. Навіть не так: більшість людей до 30 хочуть нарешті “подорослішати” і зайнятися чимось серйозним в якості хобі (не завжди ж музику слухати і по барах пивом “вбиватись” на спір). Біг – заняття серйозне і вимагає певних витрат часу, зусиль і навіть певної матеріальної (а не тільки фізичної) підготовки. Зараз культ занять бігом – це навіть крутіше, ніж фан-клуб крутого американського рок-групи, Косплеї вікінгів і міські авто-перегони разом узяті.

Є, правда, у цієї моди і зворотна сторона, яка простих смертних дратує: люди, які “присіли” на заняття бігом порівняно недавно, без кінця спамлять своїм трекінгом і біговими чекінами в Facebook. Туди ж обрушуються тонни постів з різних блогів про те, як пробігти “перші 5 тисяч” легко і ненапряжно (мало не по дорозі з офісу з пачкою договорів в дитячий сад за улюбленим чадом). А ще навколо новоспечених бігунів починає циркулювати ціла “гора” заходів, на кшталт “вільних забігів” і “забігів для любителів” (це коли безліч людей, які думають, що вміють бігати, наступаючи один одному на ноги, біжать 3 км по місту, нагадуючи натовп біженців при артобстрілі).

Звичайно ж, новачки хочуть потрапити в Нью-Йорк або Бостон, щоб взяти участь там у колективному марафоні. Правда, якщо копнути глибше, то менеджер середньої руки за півдня на ділових зустрічах в різних компаніях у центрі цих міст через автомобільні “тягучки” і жорсткий графік цих самих зустрічей встигає пробігти мало не стільки ж і за той же час, що і бігун такого марафону.

Критиків і скептиків при цьому швидко ставлять на місце фразою “Та ти й милю не протягнеш!”

Після подібної перепалки і дуже часто “на спір” новачок береться за тренування. Тренування вимотують, вони з’їдають час, буквально кожен м’яз у вашому тілі ниє і болить. А ще – якщо ви звичайно, не збираєтеся стати професійним бігуном, – у вас залишається необхідність ходити на роботу, управлятися з різними сімейними справами, спати і просто займатися якимись своїми поточними турботами. У цьому божевільному круговороті проходить кілька місяців. А потім настає “День Бігу”: день, коли ваш будильник “підірве” вас в 5 ранку, тому що ви біжите свої перші 5-10-15-20-або більше кілометрів.

І відступати вже пізно. Всі попередні місяці ви читали Facebook, підбирали додатки для занять бігом і трекінгу подоланих відстаней, купували спеціальні кросівки, тренувалися за допомогою відео-уроків, читали книги про те, як пробігти напівмарафон, скуповували аксесуари і шорти, контролювали рівень глютену, морочилися білками і вуглеводами – загалом, занурилися в божевілля “ЗСЖ” з головою.

Більше того: за час підготовки ви смертельно набридаєте всім своїм родичам, знайомим і навіть колегам по роботі. Тепер вже всі в курсі, скільки разів на тиждень ви ходите в зал, скільки кілометрів пробігаєте, чому їсте курку, а не свинину, скільки літрів води на добу треба пити і чому шорти за 10 і за 150 доларів – це не одне і те ж для бігуна. Правда, не настільки важливо, що для скидання зайвих кілограмів краще б вам бігати побільше на природі, а не тупо накручувати педалі велотренажера в модному тренажерному залі, абонемент у який дорівнює середньомісячній зарплаті багатьох ваших співгромадян: ви “адже готувалися щосили.”

У заняттях на тренажерах, до речі, теж є своя “темна сторона”. Кажуть, що перед тренуванням треба поповнити запас вуглеводів, а ще треба пити. А потім, як тільки ви вилізли на тренажер і потренувалися хвилин 10-20 – вам починає нестерпно хотітиметься в “чоловічу кімнату” (або в дамську – якщо ви представниця прекрасної статі). Перестали крутити педалі або бігти – і в туалет не хочеться; почали – і знову те ж саме. Особливо “темною” ця сторона тренувань виглядає, якщо ви прийшли в зал, а там битком народу, і варто вам звільнити велотренажер або бігову доріжку – як нову ви не зможете знайти цілу годину (а то й більше). Вже потім ви дізнаєтеся, що – виявляється – в туалет перед тренуванням ходити теж обов’язково (так що доведеться “привчити” свій організм до нового графіка не тільки в плані їжі, режиму сну і тренувань, а й у плані відвідування санвузла).

Тепер, коли ви знаєте про всі “темні сторони” занять бігом, вам, можливо, більше не здається такою вже райдужною перспектива пробігти перші 5 км (та ще й у таку спеку). Поспішаємо помітити, що мета нашої замітки – зовсім не відмовити вас від бігу. Просто пам’ятайте: біг як спосіб поліпшити свою фізичну форму і біг як самоціль – дві різні речі. Професійний біг і марафони / тріатлон – взагалі окрема розмова. Там своїх труднощів вистачає з головою, і накидатися на такі дистанції на голому ентузіазмі – швидше шкідливо для здоров’я, ніж корисно. Хочете почати – почніть з невеликих дистанцій, з маленьких цілей, з базової підготовки та просто із зручного бігового взуття. Шафа бігових речей і аксесуарів, купа книжок і скажений графік тренувань – не обов’язкові атрибути початківця-бігуна. Не забувайте взяти на пробіжку найголовніше: здоровий глузд.



Tags: , , , , ,

Category: Спорт і Відпочинок

Коментарі (0)

Залишити коментар